Історія кафедри

Кафедра офтальмології створена восени 1919 року. Її навчальною базою стало очне відділення губернської лікарні м. Катеринослава. Завідувачем кафедри був призначений головний лікар очного відділення лікарні А.І.Кулебякін.

Після закінчення медичного факультету А.І.Кулебякін впродовж 5 років спеціалізувався в очній клініці в Казані, яку очолював д.м.н., проф. В.В.Чирковський. З 1919 по 1922 рік А.І.Кулебякін працював у Катеринославі завідувачем кафедри очних хвороб.

Він займався організацією та обладнанням клінічної бази, був кваліфікованим клініцистом та офтальмохірургом. З 1922 по 1931 рік працював на кафедрі асистентом.

У 1919 році стаціонар клініки мав 40 ліжок і розташовувався на третьому поверсі головного корпусу; амбулаторія знаходилась на першому поверсі. У 1923 році клініка була переведена до окремого корпусу, що знаходився в глибині двору лікарні, а в 30-ті роки – до двоповерхового корпусу, після чого кількість ліжок збільшилася до 70-80, а в 1955 році – до 90 ліжок.

У 1922 році завідувачем кафедри був обраний доктор медичних наук, професор Ілля Ісаєвич Казас (1874 - 1948).


Після закінчення в Санкт-Петербурзі Військово-медичної академії він був армійським лікарем, а з 1910 р. працював асистентом в очній клініці Л.Г.Белярмінова. У 1912 р. І.І.Казас захистив докторську дисертацію „До патології метилалкогольного амаврозу”. З 1919 по 1922 р. працював асистентом в Одеській очній клініці, яку очолював професор В.П.Філатов.

І.І.Казас опублікував 95 наукових робіт з актуальних питань офтальмології; 25 з них присвячені проблемі сифілісу ока. Великою популярністю користувалися його підручники «Основы терапии глазных болезней» та «50 примеров назначения очков». Лекції І.І.Казаса відзначалися змістовністю, були цікавими та захоплюючими.

Під керівництвом І.І.Казаса проводили педагогічну та наукову діяльність С.М.Хордас, С.С.Коварська, А.Г.Кроль, С.І.Сорокіна, А.Я.Канторович, А.Н.Берман, Р.Р.Варшавська, Д.З.Каплун та інші; виконані та захищені одна докторська та 10 кандидатських дисертацій.

Наукова робота клініки була присвячена питанням трахоми, сифілісу, травматизму очей. Професор І.І.Казас розробив метод склероіридектомії, який застосовувався при лікуванні хворих на глаукому. Пацієнтів із катарактою оперували екстракапсулярно. Очна клініка поповнила своє обладнання, на кафедрі була заснована велика бібліотека.


Основні праці: И.И.Казас (Брест-Литовск) К вопросу о коломбах глаз. – М.: Т-во скоропеч. А.А. Левенсон, 1906. - 14 с.; Казасъ И.И. Къ патологии метилъ-алкогольнаго амавроза. Экспериментальное изследованіе. – С.-Петербургъ: Типографія И.В. Леонтьева, 1912; Казас И.И. «50 примеров назначения очков»; Казас И.И. Основы терапии глазных болезней: прак. руководство для студентов и врачей. – Л.: Изд-во «Практическая медицина», 1925; Казас И.И. Токсикозы беременности и глаз. В кн.: Основы терапии глазных болезней. - М., 1929; с. 470–479.

І.І.Казас очолював клініку до 1948 року з перервою в роки Великої Вітчизняної війни. З 1941 по 1944 рік, під час евакуації, працював у Казанському науково-дослідному офтальмологічному інституті в м. Алма-Ата. Помер І.І.Казас у 1948 році.

Очна клініка у довоєнні (1934-1941) та післявоєнні (до 1954) роки була також базою інституту і курсів удосконалення лікарів.


На фото - праця І.І. Казаса з надписом автора

Впродовж 1948-1949 років обов’язки завідувача кафедри виконував учень І.І.Казаса доктор медичних наук Аркадій Григорович Кроль (1901-1980).

В 1925 р. закінчив Катеринославську медичну академію. Після служби в Червоній армії, з 1927 по 1941 р. працював ординатором, асистентом і доцентом очної клініки Дніпропетровського медичного інституту.

В 1936 р. захистив кандидатську дисертацію «Патологія та терапія Гетчинсонівського кератиту», а в 1941 р. – докторську дисертацію «Лікування та відділені результати проривних поранень ока».

Після закінчення війни обіймав посаду професора кафедри очних хвороб Дніпропетровського медичного інституту, а протягом 1948-49 навчального року – завідувача кафедри. В 1949 р. переїхав до Курська, де очолював кафедру очних хвороб медичного інституту з 1949 по 1970 р.

Є автором більше 80 наукових праць, в т.ч. 4 монографій: «Паренхиматозний кератит» (1954); «Трахома та боротьба з нею»; «Виробничий травматизм очей у працівників сільського господарства» (1959); «Основи загальної терапії захворювань очей» в співавторстві з І.Ф.Коппом (1963).

Автор розділу «Сифілітичні захворювання судинної оболонки» в багатотомному керівництві з очних хвороб 1960 р. та розділу «Ушкодження органу зору» у виданні 1962 р.

З листопада 1949 р. кафедру очних хвороб Дніпропетровського медичного інституту очолював доктор медичних наук, професор Арон Ізраїлевич Дашевський (1904-1999), представник Харківської офтальмологічної школи.

В роки Великої Вітчизняної війни був начальником очного відділення евакогоспіталю, консультантом-офтальмологом Південного фронту, головним офтальмологом санітарного управління 3-го Українського фронту.

У 1927 р. закінчив Харківський медичний інститут і став аспірантом Харківської очної клініки під керівництвом проф. А.Я.Самойлова. Після закінчення аспірантури до 1941 р. працював в Українському інституті очних хвороб ім. Гіршмана. У 1936 р. за роботу щодо локалізації розривів при відшаруваннях сітківки йому було присвоєно ступінь кандидата медичних наук. У 1940 р. захистив докторську дисертацію «Рання діагностика глаукоми». З 1941 по 1944 р. працював у військових госпіталях, був провідним офтальмохірургом.

З 1944 по 1949 р. – завідувач кафедри очних хвороб Куйбишевського медичного інституту. З 1949 до 1979 р. завідував кафедрою очних хвороб Дніпропетровського медичного інституту, а з 1979 по 1981 р. був консультантом кафедри. Під його керівництвом проводилися наукові дослідження з питань рефракції ока та глаукоми, вивчалися основні питання теорії тонографії, динаміки створення та відтоку внутрішньоочної рідини у здоровому та хворому на глаукому оці.

У перші повоєнні роки кафедра зазнавала значних труднощів у зв’язку з розоренням її під час окупації: не вистачало спеціального обладнання, твердого та м’якого інвентарю для палат, навчальних кімнат. Після ремонту, проведеного у 1954 р., обладнання було значно поповнено. Вдруге капітальний ремонт зроблено у 1958 р. – ліквідовані великі палати, обладнані 4-місцеві палати, одержана нова апаратура – щілинні лампи, проекційні периметри, ручні офтальмоскопи, поляроїдні диплоскопи та інше.


Починаючи з 1950 року, лікарі-окулісти міста систематично підвищують кваліфікацію на двотижневих курсах (щорічно по 20-25 лікарів), а окулісти області – на робочих місцях (термін навчання – від 1 до 3-6 місяців). Багато хто пройшов спеціальну хірургічну підготовку у клініці, підготовлені очні хірурги для стаціонарів Дніпропетровська, Павлограда, Марганцю, Кривого Рогу, Дніпродзержинська. З 1950 року на кафедрі працює науковий студентський гурток, в якому формуються нові молоді офтальмологи; багато з них стали досвідченими спеціалістами.

У 1962/63 навчальному році відкрита додаткова база кафедри у міській лікарні №24 на 60 ліжок.

Створення двох баз, обласної та міської, дозволило набагато покращити навчальний процес. На базах використовуються усі сучасні методи діагностики та лікування, у тому числі і ті, що розроблені на кафедрі.


Починаючи з 1949 р., у клініці працювали Д.З.Каплун, Р.Б.Білоусова, Євдокія Іванівна Максецька, Олена Іванівна Кузіна, Дмитро Федорович Іванов, С.П.Шмуль, Л.Д.Фастовець, Борис Васильович Матвєєв, Антоніна Миколаївна Клебанська, Л.К.Дудникова. У 1952-1958 роках кадри офтальмологів готувалися через субординатуру (6-й курс лікувального факультету) – щорічно 8-10 фахівців.

У 1961 р. на кафедрі здійснена перебудова ведення практичних занять, студентам надана можливість самостійної роботи – вони могли обстежувати хворих за темою заняття і працювати самостійно, а викладач лише контролював їх роботу. На 1965 рік колектив кафедри складався цілком з її вихованців, які навчалися у науковому студентському гуртку та проходили клінічну ординатуру при кафедрі.

З 1949 р. А.І.Дашевський – голова правління Дніпропетровського обласного наукового товариства офтальмологів, член редакційної ради „Офтальмологічного журналу”, позаштатний обласний окуліст. Наказом Президії Верховної Ради від 7 січня 1965 р. за видатні заслуги і підготовку медичних кадрів А.І.Дашевському присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки УРСР. Дослідження вченого присвячені основним питанням теорії тонографії, динаміки створення і відтоку внутрішньо очної вологи у здоровому та хворому на глаукому оці. В офтальмологічній практиці застосовують запропоновану ним діагностичну темнову кампіметрічну пробу, метод ангіоскотометрії, а також апланаційний реактотонометр. За допомогою цього реактотонометра була вперше розроблена апланаційна тонографія ока, яка дозволила задовго до появи сучасної тонографії вивчати відтік вологи та гідродинаміки ока в нормі та при патологічних змінах.Ним запропонований ряд проб для ранньої діагностики глаукоми, зроблений ряд важливих рекомендацій щодо диспансеризації хворих на глаукому, створена гіпотеза розвитку короткозорості, запропоновані методи лікування спазмів акомодації у школярів, які широко застосовуються в лікарській практиці.

У галузі фізіологічної оптики А.І.Дашевський створив фотоофтальмометричний метод – перший вітчизняний метод дослідження оптичної системи ока. У 1959 р. за книгу „Нові методи вивчення оптичної системи ока та розвитку його рефракції” вченому була присуджена премія ім. академіка М.І.Авербаха.


А.І.Дашевський – автор приладів, які застосовуються у наукових та лікувальних закладах (локалізатор внутрішньоочних осколків та розривів сітківки, хромоконтрастні таблиці, адаптометр, фотоофтальмометр, окулометр та ін.).


А.І. Дашевським опубліковано понад 200 наукових праць, він – автор глав з рефракції ока і зорового втомлення у вітчизняному багатотомному посібнику з очних хвороб. Під його керівництвом захищено 7 докторських та 35 кандидатських дисертацій.


Основні праці: Дашевский А.И. Диагностика и лечение астенопии // Вестн. офтальмол. – 1940. - №2. – С.156-161; Дашевский А.И. Новые пути изучения внутригалзного давления // Вестн. офтальм. – 1946. - №5. – С.18-27; Дашевский А.И. Новые методы изучения оптической системы глаза и развития его рефракции. - К.,1956; Дашевський А.І. Посібник до практичних занять з курсу очних хвороб. Посіб. для студ. мед. інституту. - К., 1959. - 195с.; Дашевский А. И. Развитие рефракции глаза и ее классификация // Руководство по глаз. болезням. T. 1.; М.: Медгиз, 1962; Дашевский А.И. Близорукость. – Л.: Медгиз, 1962; Дашевський А.І., Кузіна О.І., Шмуль С.П. Практичні заняття з очних хвороб. – К.: Вища школа, 1971. – 208 с.; Дашевский А.И. Спазмы аккомодации // Офтальмол. журн. – 1973. - №4. – С.292-299; Дашевский А.И. Ложная близорукость. – М.: «Медицина», 1973.

У 1979 р. кафедру переведено до нового корпусу, де розмістилася кафедра та два очних відділення (одне для дорослих на 60 ліжок та одне для дітей на 40 ліжок), а також поліклінічне відділення, в складі якого була і лабораторія контактних лінз. У такому центрі створені гарні умови для навчання студентів усіх факультетів.

На кафедрі проводилася велика наукова та навчально-методична робота: складено методичні розробки лекцій та практичних занять, питання для тестового контролю знань студентів, проводився письмовий іспит. Співробітники неодноразово приймали участь в науково-методичних конференціях. У 1971 році видавництво „Вища школа” (м. Київ) видало посібник „Практичні заняття з очних хвороб”, рекомендований для студентів медичних вузів (за редакцією А.І.Дашевського). З 1966 року в різні часи на кафедрі працювали: по 1979 рік – завідувач кафедри А.І.Дашевський, професор Олена Іванівна Кузіна, доцент Дмитро Федорович Іванов, асистенти Борис Васильович Матвєєв, Антоніна Миколаївна Клебанська, Л.К.Дудникова, Євдокія Іванівна Максецька, Алла Олексіївна Ватченко,Тамара Олексіївна Комлєва, Л.В.Можарова, Ангеліна Федорівна Недєлька, Дмитро Іванович Катічев, Людмила Михайлівна Одінцова, Леонід Трохимович Парамій.

Доктор медичних наук, професор Кузіна Олена Іванівна (1921-2002) в 1945 р. закінчила лікувальний факультет Куйбишевського медичного інституту. В 1949 році за конкурсом була обрана на посаду асистента кафедри очних хвороб Дніпропетровського медінституту. В 1952 р. під керівництвом проф. А.І.Дашевського захистила кандидатську дисертацію на тему «Теоретичне і експериментальне дослідження аплантаційних тонометрів», а в 1966 р. – докторську «Прогресуюча короткозорість». З 1953 працювала на посаді доцента кафедри очних хвороб ДМІ, а з 1978 р. – на посаді професора.

Основний науковий напрямок її діяльності – рефракція ока. О.І.Кузіна є автором 128 наукових праць, зокрема – декількох монографій, присвячених питанням патогенезу та лікування глаукоми, рефракції ока, в тому числі прогресуючій короткозорості. Займалася розробленням та впровадженням в практику системи масової профілактики короткозорості у школярів. Постійно приймала активну участь в наукових та науково-практичних конференціях, засіданнях Дніпропетровського обласного товариства окулістів, регулярно виступаючи з доповідями з актуальних питань офтальмології.

Клінічний обход проф. Кузіної О.І.

Олена Іванівна була вискокваліфікованим лікарем, уважним та чуйним в ставленні до пацієнтів, взірцем для колег і учнів: під час роботи на кафедрі проводила консультації хворих на базі клініки та в лікарнях м. Дніпропетровська і області; до останніх днів життя надавала консультативну допомогу офтальмологам Дніпропетровська, слідкувала за новинами вітчизняної та зарубіжної офтальмології, впроваджувала в роботу служби нові методи діагностики і лікування.

Як талановитий педагог, О.І.Кузіна приділяла значну увагу організації навчального процесу, підготовці молодих кадрів; вона виростила велику плеяду окулістів, що працюють як в Україні, так і за її межами. Її лекції та практичні заняття завжди користувалися популярністю серед студентів, інтернів, практичних лікарів.

За видатні заслуги Олена Іванівна була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, медалями «За доблесну працю» та «Ветеран праці», значком «Відмінник охорони здоров’я».

80-річний ювілей О.І. Кузіної - в оточенні учнів

З 1979 року, після виходу на пенсію А.І.Дашевського, кафедру очолила його учениця Алла Олексіївна Ватченко (1940-2015).

У 1963 р. з відзнакою закінчила лікувальний факультет Дніпропетровського медичного інституту, була лікарем очного відділення обласної лікарні ім. І.І.Мечнікова. З 1967 р. працювала асистентом, а з 1973 р. – доцентом кафедри очних хвороб ДМІ. У 1969 р. захистила кандидатську дисертацію «Анатомо-оптичні параметри ока та їх значення для очної хірургії», а в 1980 р. – докторську «Передспазми акомодації в патогенезі набутої міопії та нові форми її профілактики і лікування». В 1982 р. отримала вчене звання професора. Впродовж 28 років, з 1979 по 2007 р., завідувала кафедрою офтальмології ДМА; з 2007 по 2015 р. була професором кафедри.

Основний напрямок наукової діяльності Алли Олексіївни – проблеми рефракції. Під її керівництвом робота кафедри була тісно пов’язана з розробкою наукових проблем і впровадженням у практичну офтальмологію нових досягнень вітчизняної та зарубіжної науки: проводилися наукові дослідження з питань патогенезу клініки та лікування короткозорості у дітей і підлітків; вперше в офтальмологічну практику України була впроваджена нова організаційна система масової профілактики короткозорості у школярів.

А.О.Ватченко – автор близько 300 наукових праць, у тому числі монографії «Спазм акомодації та короткозорість» (1977), патентів України на винаходи, методичних розробок для практичних лікарів, співавтор декількох навчальних посібників для студентів та лікарів-інтернів.

Під її керівництвом були захищені 9 кандидатських дисертацій, підготовлено 6 магістрів та більше 50 клінічних ординаторів.

Завдяки організаторським зусиллям Алли Олексіївни у 1979 р. кафедру було переведено до новозбудованого корпусу. За її ініціативою та за сприяння обласного відділу охорони здоров’я в 1984 р. на базі клініки відкрито кабінет контактної корекції зору; в 1987 р. організоване перше в Україні відділення мікрохірургії ока, а в 1996 р. – спеціалізоване відділення увеїтів та судинної патології ока.

Як керівникові кафедри, їй вдалося зібрати тісний колектив однодумців: під її керівництвом на кафедрі в різні роки працювали професор Олена Іванівна Кузіна, доценти та асистенти Дмитро Федорович Іванов, Борис Васильович Матвєєв, Леонід Трохимович Парамій, Л.В.Можарова, Антоніна Миколаївна Клебанська, Євдокія Іванівна Максецька, Тамара Олексіївна Комлєва, Ангеліна Федорівна Недєлька, Дмитро Іванович Катічев, Людмила Михайлівна Одінцова та інші.

Комлєва Тамара Олексіївна (1935-2011) після закінчення ДМІ багато років працювала на посаді асистента, а потім доцента кафедри. Виконувала обов'язки завуча кафедри. Її зусиллями було проведену велику роботу з упорядкування методичних матеріалів кафедри, переведення їх на українську мову, створення бази тестових завдань.

Значну увагу Тамара Олексіївна приділяла підготовці молодих викладачів, щотижня проводила відкриті заняття та лекції для аспірантів, магістрантів, клінічних ординаторів.

Засідання Дніпропетровського обласного товариства офтальмологів, 1982 рік.

Т.О.Комлєва - друга зліва в першому ряду

Засідання студентського наукового гуртка проводить доцент Одінцова Людмила Михайлівна (80-і роки)

Катічев Дмитро Іванович (1934-2015), керівник студентського наукового гуртка в 80-90-і роки, виховав ціле покоління лікарів-офтальмологів.

Приймав активну участь в науковій роботі кафедри, зокрема, досліджував можливість застосування терапевтичних лазерів при запальних захорюваннях ока.

Маючи хист до техніки, Д.І.Катічев постійно проводив удосконалення обладнання, що застосовується в офтальмології, та був автором значної кількості авторських свідоцтв на винаходи та раціоналізаторські пропозиції.

До останніх років життя Дмитро Іванович працював в офтальмологічній клініці, передаючи свій досвід молодим лікарям.

Проф. А.О. Ватченко з асистентами Т.Д. Циковою та М.М. Тимофєєвим (80-і роки)

Асистент Сакович Василь Микитович проводить наукові дослідження (кінець 80-х)

Велику увагу А.О.Ватченко приділяла підготовці та підвищенню кваліфікації спеціалістів, зокрема організації засідань наукового товариства офтальмологів, навчанню лікарів на робочих місцях, проведенню науково-практичних конференцій в Дніпропетровську та містах області, залученню практичних лікарів до наукової співпраці.

Висококваліфікований фахівець, Алла Олексіївна щорічно проводила більше тисячі консультацій; до останніх днів свого життя надавала консультативну допомогу лікарям області, проводила огляди тяжкохворих на базі кафедри та за її межами. Завдяки професіоналізму, етиці та уважному ставленню до хворих, користувалася заслуженою повагою серед колег і пацієнтів, завжди була зразком лікаря для своїх учнів.

Багато років очолювала Дніпропетровське обласне товариство офтальмологів, була членом правління Української асоціації офтальмологів, редакційної ради Всеукраїнського спеціалізованого видання «Офтальмологічний журнал», Вченої ради ДМА. За видатні заслуги нагороджена медалями «За доблесну працю» (1970 р.), «За трудову доблесть» (1976 р.), «Ветеран праці», почесними грамотами МОЗ України (2000; 2005 р.р.)

проф. А.О. Ватченко на обході (2000-і роки)

В 1990-2000 роки на кафедрі працювали: професор Алла Олексіївна Ватченко, доценти Тамара Олексіївна Комлєва, Людмила Михайлівна Одінцова, Микола Миколайович Тимофєєв, Василь Микитович Сакович, асистенти Дмитро Іванович Катічев, Тамара Дмитрівна Цикова, Ольга Валентинівна Дідик, Мілана Валеріївна Дунаєва, Наталія Георгіївна Клопоцька, Юлія Валентинівна Гетман, Наталія Іванівна Домашенко, старший лаборант Лариса Андріївна Сподіна.

1999 рік. Зліва направо: Комлєва Т.О., Клопоцька Н.Г., Дідик О.В., Одінцова Л.М., Катічев Д.І., Ватченко А.О., Тимофєєв М.М., Дунаєва М.В.

к.м.н., асистент Цикова Тамара Дмитрівна з лікарями-інтернами (2006 рік)

к.м.н., доцент Тимофєєв Микола Миколайович проводить заняття з гуртківцями

К.м.н., доцент Одінцова Людмила Михайлівна в 1960 році з відзнакою закінчила Дніпропетровський медичний інститут. Після проходження спеціалізації з офтальмології працювала лікарем-окулістом, молодшим та старшим науковим співробітником Дніпропетровського інституту лікарської експертизи працездатності інвалідів. В 1969 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Клінічні критерії лікарсько-трудової експертизи при глаукомі». В 1979 р. за конкурсом була обрана на посаду асистента кафедри очних хвороб Дніпропетровського медичного інституту, з 1985 по 2003 р. – доцент кафедри. З 2003 р. по теперішній час працює консультантом в поліклініці ДМА.

Є автором більше 150 наукових праць, співавтор монографії «Загальні принципи оптимізації навчання та алгоритми виконання практичних навичок у загальнолікарській практиці». Основні напрямки наукової діяльності – рефракція ока, лікарсько-трудова експертиза при захворюваннях очей, застосування фітотерапії в офтальмології. Регулярно виступає з доповідями на наукових, науково-практичних конференціях, засіданнях обласного товариства офтальмологів України.

Людмила Михайлівна – лікар вищої кваліфікаційної категорії, фахівець високого рівня. Постійно надає консультативну допомогу лікарям міста та області, завдяки своїм високим професійним та людським якостям користується заслуженою повагою серед колег і пацієнтів. Велику увагу приділяє наданню медичної допомоги ветеранам ДМА, регулярно проводить виїзні консультації для осіб похилого віку.

Під час роботи на кафедрі приділяла значну увагу організації та проведенню навчального процесу, займалася видавничою діяльністю, приймала активну участь у створенні навчально-методичної бази, забезпеченні кафедри наочними посібниками. Багато років була керівником студентського наукового гуртка, приймала безпосередню участь в організації та проведенні наукових і науково-практичних конференцій, виховала не одне покоління офтальмологів. Тривалий час відповідала за підвищення кваліфікації практичних лікарів.

Приймає активну участь в суспільному житті: 23 роки очолює жіночу раду ДМА, є членом президіуму жіночої ради Жовтневого району м. Дніпропетровська, приймає участь в роботі Ради ветеранів ДМА, більше 30 років була секретарем Товариства офтальмологів Дніпропетровської області. За заслуги в роботі нагороджена медаллю «Ветеран праці», медаллю «До 100-річчя з дня народження В.І.Леніна», значками «Відмінник охорони здоров’я», «Відмінник вищої школи».

кафедра у 2006 році

В 2006-2019 роках кафедру офтальмології було об’єднано з кафедрою неврології.

З моменту об'єднання по 2014 р. кафедру очолював заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор Школьник Валерій Маркович.

З 2014 по 2019 р. кафедрою неврології і офтальмології завідував доктор медичних наук Погорєлов Олексій Вікторович

Об'єднана кафедра в 2011 році

Кафедра неврології і офтальмології в 2017 році

2019 рік

У 2019 році кафедра офтальмології відзначає сторіччя свого заснування.